Гендерний вплив COVID-19: наслідки, вразливості та протидія

Офіційно. Сьогодні Структура Організації Об’єднаних Націй з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (UN Women) оприлюднила свої Рекомендації щодо ґендерно-чутливих заходів протидії пандемії коронавірусу COVID-19.

 

Наслідки поширення COVID-19 по-різному впливають на жінок і чоловіків:

• Протидія. Жінки відіграють важливу роль у протидії поширенню інфекції, – як медичні працівниці, які надають допомогу на «передовій лінії», науковиці, домашні піклувальниці, волонтерки та мобілізаторки на рівні громад. В Україні жінки становлять 82% усіх зайнятих у сфері охорони здоров’я.^[1] Більшість надавачів первинної медичної допомоги – жінки, однак ґендерний розрив у рівні заробітної плати (12% у 2018 р.) може зростати в часи криз. Медичні працівниці також мають специфічні потреби, які, крім необхідності в особистих захисних засобах, включають догляд за дітьми та забезпечення базових потреб родини.

• Піклування. На глобальному рівні жінки виконують утричі більше неоплачуваної доглядової роботи, ніж чоловіки, і 77% респондентів у деяких регіонах України^[2] вважають, що саме піклування про інших – це найважливіша роль жінки. Коли системи охорони здоров’я перевантажені, значна частина догляду за хворими здійснюється вдома, і піклування про хворих членів сім’ї також збільшує ризики інфікування для жінок. Закриття шкіл ще більше посилює навантаження на жінок, які мають додатково доглядати за дітьми.

• Економічні можливості. Жінки частіше зазнають негативних економічних наслідків через спалах епідемії, оскільки жіноча зайнятість зосереджена в низькооплачуваних секторах та на посадах нижчого рівня; багато жінок працюють у неформальному секторі, не маючи медичного страхування та соціального захисту. Порівняно з чоловіками, жінки більше вразливі до звільнення в кризові періоди, внаслідок упереджених поглядів працедавців. У результаті, жінки стикатимуться з підвищеними ризиками бідності, що впливатимуть на добробут їхніх домогосподарств.

• Доступ до послуг. Перебої в роботі державних установ та обмеження мобільності громадян можуть перешкоджати доступу жінок до основних суспільних послуг, від яких залежить благополуччя їхніх сімей, включаючи соціальну підтримку та базову медичну допомогу. Існують свідчення ґендерного виміру сучасних профілів бідності в Україні (літні жінки, самотні батьки, які виховують дітей) ^[3], тому будь-які затримки із соціальними виплатами непропорційно впливатимуть на жінок. У свою чергу, через надмірне навантаження, системи охорони здоров’я часто вимушені переспрямовувати ресурси, передбачені для надання жінкам специфічних послуг, таких як послуги в сфері репродуктивного здоров’я та планування сім’ї.

• Зростання ризиків домашнього та ґендерно зумовленого насильства. Численні дослідження засвідчуть, що поширення домашнього та ґендерно зумовленого насильства зростає в умовах, коли домогосподарства перебувають у стресових ситуаціях.^[4] Водночас, доступ постраждалих до правосуддя та соціальних послуг може обмежуватися, а кризові центри зачиняються на період карантину.
• Вразливі групи жінок. Негативні наслідки спалаху COVID-2019 посилюються для вразливих груп жінок, серед яких жінки з інвалідністю, жінки, які живуть з ВІЛ, літні жінки, сільській жінки та інші. Через обмежувальні заходи, вони можуть не мати регулярного доступу до специфічних послуг, необхідних для задоволення їхніх потреб. Зокрема, жінкам, які живуть з ВІЛ, може бракувати доступу до життєво важливого лікування через перезавантаженість медичної системи. Вразливі групи населення можуть також стикатися з відсутністю належної комунікації та інформації щодо розгортання епідемії, наявних послуг і засобів профілактики.

Рекомендації щодо ґендерно-чутливих заходів протидії COVID-19:

• Забезпечити наявність даних із розбивкою за статтю щодо показників захворюваності, економічних наслідків епідемії, навантаження доглядовою працею, а також поширення домашнього та сексуального насильства,
  Надавати пріоритетну підтримку жінкам, які працюють на «передовій лінії» охорони здоров’я, забезпечуючи їх кращим доступом до «дружніх» для жінок засобів індивідуального захисту, сприяючи гнучкому режиму роботи та підтримці в догляді за дітьми,
  •     Забезпечити рівне врахування голосу жінок при прийнятті рішень, пов’язаних із кризою, розбудовувати ґендерну експертизу в групах реагування та забезпечити врахування результатів ґендерного аналізу при розробці національних планів реагування, використовуючи доказові дані з розбивкою за статтю, віком, наявністю інвалідності, станом вагітності, та в консультаціях із жіночими групами та організаціями,
• Забезпечити належне спрямування на жінок інформаційних повідомлень щодо ситуації у сфері громадського здоров’я за сприяння жіночих організацій та ґендерних експерток; слідкувати, щоб інформаційні матеріали не репродукували ґендерні та інші стереотипи; забезпечити надходження інформації до найвіддаленіших громад і використання різних інформаційних каналів для людей із різними потребами (порушення зору, слуху, розлади психіки тощо); розробити «запитання та відповіді» в консультаціях із людьми, які живуть з ВІЛ, людьми з інвалідністю, іншими вразливими групами, які можуть стикатися з особливими проблемами через спалах COVID-19,
• Розробити спеціальні стратегії пом’якшення економічних наслідків епідемічного спалаху для жінок, включаючи підтримку секторів економіки з переважаючою жіночої зайнятістю та суворий контроль щодо недопущення дискримінації за ознакою статі на ринку праці,
  Підтримувати надання критично важливих медичних послуг для жінок і дівчат, включаючи послуги у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я, надавати пріоритет підтримці служб, які працюють у сфері запобігання та реагування на ґендерно зумовлене насильство у громадах, що постраждали від COVID-19, забезпечити належний рівень володіння навичками реагування на випадки  ґендерно зумовленого насильства серед медичних працівників, оскільки рівень поширення насильства може зростати в часи епідемії, а також обізнаності щодо можливостей перенаправлення постраждалих до спеціалізованих надавачів послуг.

 

 

[1] Державна служба статистики України (2019). Праця України – 2018 / Статистичний збірник

[2] Ставлення до гендерно-зумовленого насильства в Донецькій, Луганській та Запорізький Perception of gender-based violence in Donetsk, Lugansk and Zaporizhzhya regions, United Nations Recovery and Peacebuilding Programme implemented by UNDP, UN Women, UNFPA and FAO.

[3] World Bank (2016). Country Gender Assessment in Ukraine

[4] IASC (2015). Guidelines for Integrating Gender-Based Violence Interventions in Humanitarian Action: Food Security and Agriculture.